9 листопада, День української писемності та мови, - свято, яке було встановлене указом президента України в 1997 році на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Дослідники вважають, що саме з Преподобного Нестора- Літописця і починається писемна українська мова.

Мова - найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її.

До Дня української писемності і мови у Римарівській   школі організували низку різноманітних цікавих заходів, метою яких  було показати  красу і багатство рідної мови, розкрити її необхідність у житті людини; виховувати любов і повагу до рідного слова.

5 листопада пройшов конкурс читців української поезії, на якому найкраще виступили учні 2 і 4 класів.  Учасники конкурсу прочитали вірші про Україну і українську мову.    Учні  6 – 11  класів провели конкурс  знавців  української  мови  в   інтелектуальній    грі   ЩО ? Де ? Коли?  

6 листопада учні всіх класів разом  з учителями  долучилися до свята української пісні. На ньому прозвучали українські народні пісні «Ішов козак потайком», «Ой, на горі жита много», «Вийшли в поле косарі», «Над річкою бережком», пісні «Виростеш ти, сину», «Києве мій», дитячі пісні  ,  та  переглянули   презентацію    “   Історія  української   писемності    “  приурочена  до  Дня  української  писемності   та  мови .

 9  листопада   учні 6 -11-х класів разом з учителями  української мови і літератури  та  директором  школи  , вкотре, написали всеукраїнський диктант національної єдності. Він став для всіх, хто його писав,  не лише можливістю перевірити свої знання з української мови, а й нагодою  відчути себе частиною великої нації.

Результатом усіх заходів стало усвідомлення учнями того, що українська мова ввібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше, а наше завдання –любити і плекати її, щоб  передати нащадкам як найбільший скарб- скарб, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Прислухаймось до порад відомого нашого поета Максима Рильського:

  Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

 («Рідна мова»)