Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і  життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.

З давніх-давен на світі існують добро і зло, щирість і заздрість, любов і ненависть. Століттями вони супроводжували людство у своєму розвитку. Та в історії світу траплялись моменти, коли зло, заздрість і ненависть обєднувалися, оберталися трагедіями для людей. Чи не найбільшою трагедією в історії українського народу був штучний голод 1932-33 років. Влаштований тоталітарною владою, цей голод забрав життя мільйонів українців, травмував тих, хто вижив.

Розбиті життя, покалічені долі, втрачені надії... Хто скаже, яка доля спіткала згорьовану, опухлу від голоду дівчинку, як пережила мати смерть своєї сім’ї? Страшне видовище. Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії, на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, - це одне, а коли від голоду, зумисного голоду – це зовсім інше. І сталося це не в пустелі чи вічній мерзлоті, а на теренах “житниці” Європи.

Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини, проти народу, проти всього людства. Проте, це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.

Отож, це невід’ємна сторінка нашої історії, яку ми не повинні забувати…завжди маємо пам’ятати що український народ сильний духом, і його ніхто не здолає…як і в 32-33-х роках голод…

І сьогодні ми проведемо міні-конференцію присвячену Дню пам’яті Голодомору 1932-1933 років.

25 листопада відбулася лінійка пам’яті жертв Голодомору 1932- 1933 років. Діти уважно слухали, як в 1932-1933 роки мільйони синів і доньок України, мільйони невинних  людей були без жалю винищені Голодомором. Він приніс не лише страждання і смерть. Голодомор посіяв страх серед людей. 83 роки тому наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам'ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.

Під час лінійки діти вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни.

 26 листопада о 16.00 годині громадяни нашої країни запалять свічки в знак пам’яті жертв голодомору.  Поминальні свічки будуть запалені на всіх континентах світу. Ви теж, кожен в своїй родині, можете приєднатися до цієї акції. Це важливо для кожного з нас, нинішньому поколінню це потрібно для нашої єдності, для віри у життя і справедливість.

Хто забуває минуле, не вартий майбутнього… Пам`ятаймо!