21 квітня відбулося шкільне свято – прощання учнів 4 класу з початковою школою.
Навчання в школі схоже на будівництво багатоповерхового будинку. А всі знають, що дім розпочинають будувати з фундаменту. І якщо фундамент міцний, то і будинок стоятиме довго і надійно. Початкова школа це і є той фундамент, на якому кожен буде зводити будинок свого життя.
Шкільні роки прекрасні й незабутні. Дітей кличуть у дорослість, а дітей повертають у дитинство.
Непомітно й швидко пролетіли 4 роки для наших випускників та їх батьків. Ми пам’ятаємо цих діток ще незрілими пташенятами, що широко розкривали свої очі, дивуючись майже всьому. А сьогодні вони вже майже дорослі, самостійні та відповідальні.

Майже 600 днів разом із ранковим сонцем переступали ми поріг рідного класу. Більше 3000 дзвінків почули упродовж чотирьох років. Та чули ми їх по-різному: тоді, коли з букетом квітів йшли на перший урок до першого класу, і тоді, коли він немов би обривав цікаво проведені 40 хвилин улюбленого уроку. А сьогодні ми чуємо його востаннє у початковій школі. І, мабуть, має він якесь інше, сумне звучання. Сумне, тому що восени у цей клас прийдуть нові учні. Але це водночас і радість, адже випускники прямують сходами далі, вище по країні Знань.
Нехай же кожна дитина знайде своє місце в новому житті, досягне мети. Шлях, на який вони ступають, нехай буде прямим та рівним, небо – безкрайнім, а доля – чесною на своїй рідній квітучій землі поміж рідних людей. Здоров’я вам, випускники, щастя, успіхів у подальшому навчанні. І завжди пам’ятайте свою початкову школу.