schoolrymarovka

Проектна діяльність школи

Mikl — Tue, 14 Sep 2010 12:17:42 GMT

Сучасне життя швидко змінюється. Молода людина, яка здатна генерувати ідеї, мислити самостійно та нестандартно, використовувати здобуті знання й уміння у різних сферах, може краще адаптуватися до нових соціальних умов. Отже, проблема розвитку творчої особистості набуває актуальності.
Тому в основу виховної системи нашої школи покладено діяльнісний підхід, тобто виховання через діяльність, на яку спрямовуються всі проекти школи. Таким чином, в основу життєдіяльності і спілкування учнів школи покладено організацію і проведення КТС.
Слід зазначити, що планування виховної роботи здійснюється на основі досліджень запитів учнів із різних напрямків виховної роботи – естетичного, краєзнавчого, патріотичного, екологічного, трудового. Таким чином, виникають традиційні для школи заходи - колективні творчі справи.
Значну увагу класні керівники приділяють проектній діяльності. Адже будь-яка КТС – це створення проекту, а значить оволодіння учнями основ планування, регулювання міжособистісних взаємин, формування навичок ділового спілкування, вміння працювати в колективі, вироблення активної, самостійної, ініціативної позиції школярів. Класні керівники усвідомлюють, що участь учнів у різноманітних проектах може стати поштовхом до усвідомлення школярами різноманітних проблем села, школи, регіону і формування вміння самостійно їх вирішувати. Як результат – зростання громадської свідомості та активності учнів школи. В 2009 -2010 н.р. учні школи під керівництвом класних керівників працювали над такими проектами: «Краса в імені моїм»(Колпакова В.М.), «Наш клас»(Василенко О.А.), «Моє рідне село» та «Наш квітник» (Литовка О.Ф.), «Любіть Україну, всім серцем любіть!» (Ткаченко М.М.), «Молодь каже наркотикам – НІ»(Бондаренко В.В.), «Збережи ялинку» (Іщенко О.П.), «Ластівка сільська» (Оксьом Л.М.), «Зелені патрулі» та «Квітковий вернісаж» (Темченко З.О.), «Життя водойм»(Мельник С.Г.) та інші.
Одним з головних напрямків роботи нашої школи є художньо-естетичне виховання , тому що важливим завданням школи є розвиток творчої активності учнів, їх естетичне виховання. Адже естетичне виховання є вiдображенням культурного прогресу нації та її традицiй. Художньо-естетична сфера духовного життя людини i її якостi формуються лише культурою. І лише через засвоєння культури людина творить себе, сприймає i перебудовує свiт за законами краси. І чим багатший естетичний свiт, тим яскравiшi творчi можливостi. Досвiд показує, що без прагнення людини до культурного зростання, до творчостi, до задоволення духовних запитiв не вiдбувається нi соцiальне, ні громадянське, нi професiйне зростання особи вiдповiдно до змiсту сучасного виробництва суспiльного прогресу. Вдало жити i працювати у свiтi можливо тодi, коли навчися бачити, вiдчувати, розумiти красу за законами естетики. А закон слiд вивчати з метою розумiння їньої суті. Тому одним із загальношкільних проектів над якими ми працюєо і є «Художньо-естетичне виховання».
Ще один загальношкільний проект – «Рідними стежками». Він передбачає виховання особистості, якій не байдужі історія свого народу, його сьогодення та майбутнє. Адже пізнаючи своє коріння, душею зближуючись з рідною природою, людина не може залишатися байдужою до своїх витоків та середовища, яке її оточує. В рамках цього проекту учні проводили краєзнавчі дослідження, в ході яких вивчили історичне минуле села, краю, школи. Працюючи над проектом учні оволодівали пошуково-дослідницькими навичками, здійснювали свої маленькі відкриття. Це сприяє самопізнанню і самовизначенню, моральному становленню особистості.
Для поглибленого вивчення історії школи, села учні спілкувалиться з вчителями – ветеранами праці, жителями села. Брали участь в краєзнавчій експедиції «Пізнай свою країну» та «Історія міст і сіл України». Підготовлено екскурсоводів, які представляють історію школи та села не тільки учням школи, а й гостям . Свою майстерність та вміння екскурсоводів вони вдосконалюють під час проведення екскурсій для учнів початкової школи.
Очікуваний результат: виготовили стенд «Туристичний маршрут», створили путівник-маршрут по пам’ятних місцях села.. Для молодших учнів проводяться міні-екскурсії «Із глибини віків».
Зібрані матеріали зберігаються в шкільній бібліотеці та використовуються вчителями та учнями школи.
Ще один із загальношкільних проектів – «Українська світлиця».
Адже щоб по–справжньому пізнати свій рідний народ, необхідно вивчити історію, мову, культуру . І не тільки культуру сучасну, що створена талановитими діячами мистецтва, а й ту, що впродовж багатьох століть творилася і плекалася в народному середовищі, передавалась від покоління до покоління, безперервно розвивалася і водночас зберігала певні стійкі свої риси, які утверджувалися поширювалися, ставали традиційними.
Ця традиційна культура тісно пов’язана з природними умовами, історичними буттям народу, способом його життя, діяльністю, характером , психологією. Вона виражена в різних формах : матеріальній ( будівлях, знаряддях праці, ремеслах, одязі, їжі ) і духовній ( звичаях, обрядах, традиційних знаннях, виробах мистецтва, творах усної народної творчості ) .
Пізнання рідного краю духовно збагачує людину, особливо молодь, виховує повагу до своєї батьківщини, народних традицій, формує її духовність.
Молода людина, яка пропустила через свою душу культурні цінності свого народу, не може бути аморальною, інфантильною.
Колективом вчителів Римарівської школи було заплановано низку заходів, спрямованих на вивчення історії, побуту, культури, мистецтва рідної Полтавщини, Гадяччини та села Римарівка та створення «Українська світлиця».
Для кімнати народознавства в приміщенні школи було знайдено зручне місце, де постійно знаходяться діти. Гості заходячи до школи неодмінно знайомляться з цією кімнатою. Створюючи кімнату народознавства творча група керувалася традиціями Полтавщини та Гадячини кінця 19 ст. початку 20 століття.
В школі при кімнаті народознавства працює гурток "Наші обереги”, керівником якого є вчитель культурознавства Литовка О.Ф. Вона знайомить учнів з великою колекцією рушників, сорочок. Вчить виготовляти вироби з тіста, розповідає про малюнки-символи, які використовував український народ.З великою зацікавленістю слухають розповідь майстрині про українські ритуальні хліби: пташок-жайворонків, голубків, горличок, пасочок, коржів Маковія, весільних шишичок, іменних пирогів. Ольга Федорівна вчить виготовляти вироби з сухих квітів та подушечки-обереги, наповнені цілющими травами, що випромінюють приємні аромати. У них чебрець, м’ята, материнка, любисток, ромашка, полин, деревій, а також листя дикої груші, яблуні, малини, ожини, суниці. На кожній подушці учні вишивають найстародавніші знаки-символи, в яких закодовані знання українців про Світобудову.
Класні керівники та класоводи в кімнаті народознавства з учнями проводять години спілкування, ігри-забави. Свята, які проходять в світлиці, відкривають віковий розум, мудрість, доброзичливість, гумор, щедрість нашого талановитого українського народу.
Подальша робота буде спрямована на перетворення кімнати народознавства у музей.
Також ми працювали над такими загальношкільними проектами:
«Наше дерево життя», «Ярмарок професій».
Голоборща Л.І. - голова МО класних
керівників школи

Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня

Mikl — Sat, 11 Sep 2010 05:28:53 GMT

Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню
Наказ МОН № 834 від 27.08.10 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 834 від 27 серпня 2010 року

Про затвердження Типових
навчальних планів загальноосвітніх
навчальних закладів ІІІ ступеню

На виконання Закону України "Про загальну середню освіту", у зв’язку з запровадженням 11-річного терміну здобуття повної загальної середньої освіти, наказую:

1. Затвердити Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, що додаються.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.) спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.) на підставі Типових навчальних планів своєчасно підготувати навчальні програми для 11 класу.

3. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, враховуючи Типові навчальні плани, вжити заходів щодо підготовки:
до 1 вересня цього року робочих навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік для 10 класів;
до 1 травня 2011 року робочих навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/2012 навчальний рік для 10-11 класів.

4. Цей наказ опублікувати в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки", газеті "Освіта України" та розмістити на веб-сайті Міністерства освіти і науки.

5. Визнати такими, що втратили чинність Типові навчальні плани для старшої школи (10-12 класи), затверджені наказами Міністерства освіти і науки:
від 05.02.2009 № 66 "Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004р." № 132 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи";
від 13.05.2005 № 291 "Про затвердження Типових навчальних планів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу";
від 13.03.2006 № 182 "Про затвердження Типового навчального плану спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов";
від 18.02.2008 № 99 "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів";
від 07.07.2009 № 626 "Про затвердження Типових навчальних планів білінгвальних класів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов".

6. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Міністра Жебровського Б.М.

Міністр Д.В.Табачник

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Міністерства освіти і науки
27.08. 2010 № 834

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню

Пояснювальна записка

9 червня 2010 року відбулися Парламентські слухання "Запровадження 12-річної загальної середньої освіти: проблеми та шляхи їх подолання". Переважна більшість виступаючих висловилася за перехід на 11-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти.

Результатом рекомендацій Парламентських слухань стало прийняття Закону України "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти", яким запроваджено 11-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти. З цією метою Міністерством освіти і науки розроблено Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню.

Типові навчальні плани складені відповідно до Державного стандарту повної загальної середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. №24 /зі змінами/), враховують вимоги Концепції профільного навчання щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Типовими навчальними планами старшої школи передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети і курси. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову. Години варіативної складової передбачаються на:
збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;
упровадження курсів за вибором;
факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Так, наприклад, у класах суспільно-гуманітарного та філологічного напрямів за рахунок варіативної частини можна збільшувати кількість годин на вивчення предмету "Художня культура"; у класах екологічного профілю – збільшувати кількість годин на вивчення географії у 10 та 11 класах.

Рішення про розподіл годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин відповідно до завдань галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки частина годин варіативної складової може використовуватися для паралельного вивчення окремих предметів українською мовою.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Типові навчальні плани зорієнтовані на роботу загальноосвітніх навчальних закладів за п’ятиденним навчальним тижнем. Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу.

У спеціалізованих навчальних закладах з поглибленим вивченням навчальних предметів, гімназіях, ліцеях, колегіумах, школах з профільним навчанням, інтернатних закладах, навчально-виробничих комбінатах може запроваджуватись шестиденний робочий тиждень. У такому разі гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється по 36 годин на тиждень у 10 та 11 класах (ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. №24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" /зі змінами/ години фізичної культури не враховуються при визначені гранично допустимого навантаження учнів.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їхнє навчання в навчальних закладах іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у загальноосвітніх навчальних закладах за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їхнього навчання з відповідних предметів (музика, основи естетики, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Типові навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів (додаток 1):
рівні стандарту - навчальні предмети не є профільними чи базовими (наприклад, математика в художньо-естетичному профілі, історія у фізико-математичному профілі);
академічному рівні - навчальні предмети не є профільними, але є базовими (наприклад, алгебра і геометрія у фізичному профілі);
профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, мови та літератури на філологічному профілі).

У разі, якщо в навчальному закладі відсутнє відповідне навчально-методичне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення для впровадження певного профілю навчання, то у такому випадку використовується варіант навчального плану універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти (додаток 2 для шкіл з українською мовою навчання, додатки 14-15 – для шкіл з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини). Цей варіант навчального плану є універсальним; навчальний час рівномірно розподілений між навчальними предметами. Основними напрямами диференціації навчання є розширення вивчення окремих предметів, доповнення інваріантної складової навчальних планів додатковими предметами та курсами за вибором учнів, факультативами; запровадження індивідуальної форми навчання.

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

З метою реалізації профільного навчання передбачено спеціальні навчальні плани (додатки 5-12 для шкіл з українською мовою навчання, додаток 16 – для шкіл з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини). Запропоновані плани дають змогу залежно від потреб учнів комплектувати старші класи за напрямами диференціації: природничо-математичним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним. Напрями диференціації конкретизуються в окремі профілі навчання: фізичний, математичний, біолого-хімічний, економічний, географічний, екологічний, правовий, інформаційно-технологічний тощо.

Окрім запропонованих, навчальні заклади можуть самостійно складати робочі навчальні плани, використовуючи Типовий навчальний план ЗНЗ з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов (додаток 3) та Типовий навчальний план ЗНЗ з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національної меншини (додаток 4). Школи з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини розробляють робочі навчальні плани з профільним навчанням, використовуючи як зразок додаток 16 та таблицю розподілу годин на навчальні предмети за різними рівнями змісту освіти (додаток 1).

В однокомплектній старшій школі (додаток 13) доцільним є створення в класах різнопрофільних груп за рахунок використання годин варіативної складової. При цьому базове ядро навчальних предметів вивчається усіма учнями класу за єдиними навчальними програмами, а частина часу (близько 20 відсотків) - окремо у групах за програмами відповідних профілів (напрямів).

Загальноосвітні навчальні заклади з поглибленим вивченням окремих предметів розробляють робочі навчальні плани за додатком 17 – з українською мовою навчання, за додатком 18 – з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини. Окремо розроблені Типові навчальні плани для шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов (додатки 19-20), спеціалізованих шкіл музичного (додаток 21) та художнього профілю (додаток 22).

Одним із перспективних шляхів запровадження профільного навчання є створення гімназій, ліцеїв, колегіумів. Зазначені навчальні заклади, складаючи робочі навчальні плани, можуть використовувати Типові навчальні плани відповідного профілю або розробляти їх самостійно за Типовим навчальним планом - схемою (додаток 23), звертаючи увагу, що вузька спеціалізація змісту навчального процесу є недоцільною, оскільки основне завдання загальної середньої освіти - широка загальноосвітня підготовка учнів.

За окремими Типовими навчальними планами (додатки 24-25) організовується навчальний процес у вечірніх (змінних) загальноосвітніх школах з очною і заочною формами навчання.

Щорічні робочі навчальні плани складаються загальноосвітніми навчальними закладами на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Експериментальні та індивідуальні варіанти навчальних планів затверджуються Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та погоджуються з Міністерством освіти і науки.

Заняття з курсу "Захист Вітчизни" можуть проводитись наприкінці навчального року в рамках навчальної практики учнів, у т. ч. з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-патріотичних оздоровчих таборів тощо.

Вивчення екології у 11-х класах можна здійснювати інтегровано з біологією. У такому випадку на інтегрований курс відводиться 2 години на тиждень (1,5 - біологія + 0,5 – екологія).

У професійно-технічних та вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації розподіл навчального часу з природничо-математичних та суспільно-гуманітарних дисциплін здійснюється на рівні стандарту типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів (додаток 1). При цьому, окремі навчальні предмети (технології, інформатика, екологія, художня культура) можуть вивчатися інтегровано з предметами професійної спрямованості.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128.

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Затверджені Типові навчальні плани запроваджуватимуться поступово, починаючи з 2010/2011 навчального року.

Моя Україна. погляд у майбутнє

vipen — Fri, 03 Sep 2010 16:41:18 GMT

1 вересня у День знань перший урок у 10 класі пройшов під назвою ,,Моя Україна. погляд у майбутнє”.

Епіграфом уроку стали слова української поетеси Ліни Костенко

Буває часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дороги, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і не тлінна,
що хоч спинись із Богом говори .

Оскільки перший урок у цьому навчальному році присвячений 19-ій річниці проголошення незалежності нашої держави, класний керівник О.Ф. Литовка зачитала зміст історичного документу ” ,, Акту проголошення незалежності України”, який був схвалений 24 серпня 1991 року і став тією відрадною подією з якою пов’язана новітня історія української держави, її сучасне і майбутнє. Після цього пройшла бесіда з учнями про те, як наші предки вели боротьбу за незалежність України.
Потім учні, працюючи в групах, підготували репортажі на такі теми:
1 група: Державні та народні символи України.
2 група: Відзначення 19-ї річниці проголошення незалежності в Україні
3 група: Відзначення 19-ї річниці проголошення незалежності на гадят чині і у рідному селі.

Решту часу уроку присвятили роздумам про майбутнє України.
У підсумку воно вималювалось таким:
Мудрі керівники держави, могутня армія та молитви християн бережуть незалежність України.
У серцях громадян України добро перемагає зло любов до вітчизни спонукає кожного до праці на її процвітання.
Впровадження новітніх технологій наших мудрих учених допомагають нам створити необхідний достаток матеріальних благ у кожній родині.
Матері співають українські колискові пісні своїм діткам яких народжується дедалі більше і більше.
Завершився урок словами нашого пророка Тараса Шевченка.
Свою Україну любіть.
Любіть її во Врем’я люте
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

та уривком із вірша Т. Лакизи, який прочитала Дарія Верещака .

Україна як сад, квітуча!
Батьківщино моя свята!
Тебе мучила кривда болюча,
То зерно і крізь біль пророста.
Ти одвічна – у пісні у слові,
В думах нашого кобзаря.
Україно моя казкова,
Сходить щастя твого зоря!
Кл. Керівник О.Ф. Литовка.

Про навчальні плани загальноосвітніх шкіл ІІІ ступеня на 2010-2011 н.р.

Mikl — Mon, 23 Aug 2010 15:28:18 GMT

Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік
Лист МОН №1/9-543 від 10.08.10 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№1/9-543 від 10 серпня 2010 року

Міністерство освіти і науки АР Крим
управління освіти і науки обласних,
Київської і Севастопольської міських
державних адміністрацій
Інститути післядипломної
педагогічної освіти,
Навчальні заклади системи
загальної середньої освіти

Про навчальні плани
загальноосвітніх навчальних закладів
на 2010/2011 навчальний рік

Міністерство освіти і науки доводить до відома місцевих органів управління освітою, методичних установ, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що робочі навчальні плани на 2010/2011 навчальний рік складаються:
для 1-4, 5-9 та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів – за Типовими навчальними планами перерахованими у листі Міністерства освіти і науки від 05.03.10 №1/9-143 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік";
для 10-х класів – за Типовими планами для загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, які наразі готуються до затвердження в Міністерстві освіти і науки (додаються).

Перший заступник міністра Б. М. Жебровський

Додаток до листа МОН
від 10.08.10 № 1/9-543

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню

Пояснювальна записка

9 червня 2010 року відбулися Парламентські слухання "Запровадження 12-річної загальної середньої освіти: проблеми та шляхи їх подолання". Переважна більшість виступаючих висловилася за перехід на 11-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти.

Результатом рекомендацій Парламентських слухань стало прийняття Закону України "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти", яким запроваджено 11-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти. З цією метою Міністерством освіти і науки розроблено Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню.

Типові навчальні плани складені відповідно до Державного стандарту повної загальної середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. №24), враховують вимоги Концепції профільного навчання щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Типовими навчальними планами старшої школи передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети і курси. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову. Години варіативної складової передбачені на:
збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;
упровадження курсів за вибором;
факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Рішення про розподіл годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин відповідно до завдань галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки частина годин варіативної складової може використовуватися для паралельного вивчення окремих предметів українською мовою.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Типові навчальні плани зорієнтовані на роботу загальноосвітніх навчальних закладів за п’ятиденним навчальним тижнем. Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу.

У спеціалізованих навчальних закладах з поглибленим вивченням навчальних предметів, гімназіях, ліцеях, колегіумах, школах з профільним навчанням, інтернатних закладах, навчально-виробничих комбінатах може запроваджуватись шестиденний робочий тиждень. У такому разі гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється по 36 годин на тиждень у 10 та 11 класах (ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. №24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначені гранично допустимого навантаження учнів.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їхнє навчання в навчальних закладах іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у загальноосвітніх навчальних закладах за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їхнього навчання з відповідних предметів (музика, основи естетики, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Типові навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів (додаток 1):
рівні стандарту — навчальні предмети не є профільними чи базовими (наприклад, математика в художньо-естетичному профілі, історія у фізико-математичному профілі);
академічному рівні — навчальні предмети не є профільними, але є базовими (наприклад, алгебра і геометрія у фізичному профілі);
профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, мови та літератури на філологічному профілі).

У разі, якщо в навчальному закладі відсутнє відповідне навчально-методичне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення для впровадження певного профілю навчання, то у такому випадку використовується варіант навчального плану універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти (додаток 2 для шкіл з українською мовою навчання, додатки 14-15 – для шкіл з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини). Цей варіант навчального плану є універсальним; навчальний час рівномірно розподілений між навчальними предметами. Основними напрямами диференціації навчання є розширення вивчення окремих предметів, доповнення інваріантної складової навчальних планів додатковими предметами та курсами за вибором учнів, факультативами; запровадження індивідуальної форми навчання.

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

З метою реалізації профільного навчання передбачено спеціальні навчальні плани (додатки 5-12 для шкіл з українською мовою навчання, додаток 16 – для шкіл з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини). Запропоновані плани дають змогу залежно від потреб учнів комплектувати старші класи за напрямами диференціації: природничо-математичним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним. Напрями диференціації конкретизуються в окремі профілі навчання: фізичний, математичний, біолого-хімічний, економічний, географічний, екологічний, правовий, інформаційно-технологічний тощо.

Окрім запропонованих, навчальні заклади можуть самостійно складати робочі навчальні плани, використовуючи Типовий навчальний план ЗНЗ з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов (додаток 3) та Типовий навчальний план ЗНЗ з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національної меншини (додаток 4). Школи з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини розробляють робочі навчальні плани з профільним навчанням, використовуючи як зразок додаток 16 та таблицю розподілу годин на навчальні предмети за різними рівнями змісту освіти (додаток 1).

В однокомплектній старшій школі (додаток 13) доцільним є створення в класах різнопрофільних груп за рахунок використання годин варіативної складової. При цьому базове ядро навчальних предметів вивчається усіма учнями класу за єдиними навчальними програмами, а частина часу (близько 20 відсотків) — окремо у групах за програмами відповідних профілів (напрямів).

Загальноосвітні навчальні заклади з поглибленим вивченням окремих предметів розробляють робочі навчальні плани за додатком 17 – з українською мовою навчання, за додатком 18 – з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини. Окремо розроблені Типові навчальні плани для шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов (додатки 19-20), спеціалізованих шкіл музичного (додаток 21) та художнього профілю (додаток 22).

Одним із перспективних шляхів запровадження профільного навчання є створення гімназій, ліцеїв, колегіумів. Зазначені навчальні заклади, складаючи робочі навчальні плани, можуть використовувати Типові навчальні плани відповідного профілю або розробляти їх самостійно за Типовим навчальним планом – схемою (додаток 23), звертаючи увагу, що вузька спеціалізація змісту навчального процесу є недоцільною, оскільки основне завдання загальної середньої освіти — широка загальноосвітня підготовка учнів.

За окремими Типовими навчальними планами (додатки 24-25) організовується навчальний процес у вечірніх (змінних) загальноосвітніх школах з очною і заочною формами навчання.

Щорічні робочі навчальні плани складаються загальноосвітніми навчальними закладами на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Експериментальні та індивідуальні варіанти навчальних планів погоджуються з Міністерством освіти і науки та затверджуються Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Заняття з курсу "Захист Вітчизни" можуть проводитись наприкінці навчального року в рамках навчальної практики учнів, у т. ч. з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-патріотичних оздоровчих таборів тощо.

У професійно-технічних та вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації розподіл навчального часу з природничо-математичних та суспільно-гуманітарних дисциплін здійснюється на рівні стандарту типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів (додаток 1). При цьому, окремі навчальні предмети (технології, інформатика, екологія, художня культура) можуть вивчатися інтегровано з предметами професійної спрямованості.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128.

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Затверджені Типові навчальні плани запроваджуватимуться поступово, починаючи з 2010/2011 навчального року.

Типовий навчальний план з українською мовою навчання
(універсальний профіль)

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
10 11
Українська мова 2 2
Українська література 2 2
Іноземна мова 3 3
Світова література 2 2
Історія України 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1
Громадянська освіта:
правознавство економіка
людина і світ

1

-
- 1
- 0,5
Художня культура 0,5 0,5
Алгебра 2 3
Геометрія 2 2
Астрономія - 0,5
Біологія, екологія 1,5 2
Географія 1,5 -
Фізика 3 3
Хімія 1 2
Технології 1 2
Інформатика 1 2
Фізична культура* 2 2
Захист Вітчизни 1 1
Разом 29 33
Додатковий час на поглиблене вивчення
предметів, введення курсів за вибором, факультативів

9

5
Гранично допустиме навантаження на
учня 33 33
Всього фінансується (без урахування
поділу класу на групи) 38 38