Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід.
Рідне слово! Скільки в ньому чарівних звуків, животворного трепету і вогню. У кожному слові найтонші відтінки почуттів і переживань, у кожному – свій аромат.
Рідна мова!... Вона неповторна, співуча, бо увібрала в себе гомін пшениці і хвиль, запах квітів і трав. Переткана червоною калиною, хрещатим барвінком, вишневим цвітом, запашною рутою-м’ятою, вона може творити дива. Бо хоч слово вмирало з голоду, переслідувалось і заборонялось, але вистояло. Вистояло і відродилося, «воно знову оживає і сміється знову», хвилює найтонші струни людського серця.
Та, мабуть, не було жодного видатного українського письменника, який би не висловив любов і ... Читати далі »