1 вересня в нашій школі відбулося свято Першого Дзвоника. Ось і настав він, довгожданний день для всієї дітвори – день зустрічей, день усмішок, день Першого шкільного дзвоника.
Радісно та жваво збігалися школярі з навколишніх місць до центру святкування – школи. Щебетлива юрба заполонила шкільне подвір’я. Всі радо вітали один одного, бо таки ж скучили і за товаришами, і за учителями, і , взагалі, за шкільним життям.
Настав такий довгоочікуваний час – початок шкільних занять – і для наймолодших школярів – наших першокласників. Вони ще боязливо тулилися до батьків, але вже блискучі оченята з цікавістю поглядали на учителів та інших школярів.
Старшокласники за руку ввели у чудову Країну Знань, ще вчорашніх малюків, які разом із своїми батьками, прийшли «перший раз у перший класс». Побачивши першокласників, веселих і життєрадісні, таких собі маленьких Дюймовочків і Котигорошків, зачарованих всім, кожен, хто був на святі, згадав себе, своє Перше вересня.
Малюки з радістю прийшли до нас, тож і з радістю і добром зустріли їх всі. Директор школи Власенко Олена Миколаївна привітала школярів зі святом, а першокласникам побажала бути добрими, чесними, трудолюбивими, щоб портфелики їх були важкими тiльки вiд хороших оцiнок. І шкiльнi роки стануть найщасливішими у їхньому життi. До її привітань приєдналися гості свята: заступник голови правління ВАТ «Гадяч-газ» Пройдак Олександр Михайлович, сільський голова Небрат Сергій Миколайович та спонсори школи. Із словами привітання та благословення до першокласників та всіх присутніх звернувся настоятель Святопокровського Храму отець Леонід.
Останнiй раз зустрiчали свято Першого дзвоника учнi 11-го класу. Кожному з них, мабуть, на все життя запам’яталося Перше вересня, тобто той день, коли вони переступили поріг школи вперше й почали оволодівати найважливішою професією у світі, повз котру не може проминути жодна людина, - професією школяра! Вони поділилися з першокласниками своїми враженнями про шкільне життя і коротко розповіли їм , що таке школа і навчання.
Наша школа — велика родина. Та хiба буває родина без батькiв. Адже вони нашi першi порадники, нашi помiчники вiд першого шкiльного дня i до останнього дзвоника вони поряд iз нами. До першокласників звернулися їх батьки з привітаннями та подарували рушник на добру дорогу і попросили берегти його та шанувати батьків своїх і їх працю.
Та найурочистіший момент наступив, коли зазвучав перший дзвоник, скликаючи всіх школярів до класних кімнат на перший урок. Він пролунав в руках першокласниці - Даші Костенко та одинадцятикласника – Руслана Редька
Новий навчальний рік розпочався. Нехай же радість, щастя та благополуччя супроводжують його.
|
